Интересно


Пошук автомобіля

  •   
детальний пошук

От партнёров


Замовте ексклюзивну запчастину чи деталь тюнінгу

Опрос

  Чи подешевшають авто в Україні до Європейського рівня?





Контакти

 
455358818
 0972238869
Віктор (менеджер)
Viktor status

Интересно

От партнеров

Луаз



\"\"
Луцький автомобільний завод за свою 50-річну історію став беззаперечним прикладом роботи та розвалу планової системи, невизначеності діяльності у перехідний період та поступового шляху до ринкової економіки. Часи становлення й розвитку змінювалися занепадом та кризою. Відмовки вищого керівництва, що посилалося на таку ж складну ситуацію у інших, нікому особливого оптимізму не додавали. З одного боку власні проблеми, з іншого – повна бездіяльність держави і призвели до краху багатьох в минулому потужних підприємств. ЛуАЗ вижив, і не лише вижив, а й, незважаючи на вкрай складні умови, наростив виробництво. Цього не очікували, однак колектив заводу довів, що 50-річну історію не так-то легко перекреслити.
Подолання післявоєнної розрухи дало врешті поштовх до відновлення господарського комплексу Української РСР. Кінець 40-х років стає періодом поступового зростання виробництва. Нові підприємства створюються в усіх містах. 2 лютого 1949 року Рада Міністрів УРСР приймає Постанову “Про реорганізацію міжрайонних майстерень капітального ремонту Міністерства сільського господарства УРСР у ремонтні заводи та їх будівництво». До списку міст, в яких, на переконання вищого партійного керівництва, і необхідно створити такі заводи, потрапляє Луцьк. Розпочавши будівництво у 1951-му, місцеві чиновники уже за чотири роки змогли врешті спокійно відрапортувати: « Новий об’єкт готовий до приймання». Не забарився і центр. 25 серпня 1955 року, згідно з наказом Міністерства сільського господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки, Луцький ремонтний завод ввели в експлуатацію.
Відносно невеликому підприємству (у загальних масштабах промислового комплексу УРСР) зі штатом 238 чоловік, відводилася доволі значна роль. Основною продукцією заводу стають запасні частини до автомобілів ГАЗ-51 та ГАЗ-63, виготовляється ремонтне обладнання, що йде на потреби Міністерства сільського господарства. Уже в перші роки роботи колектив заводу привертає до себе увагу. Планові показники фактично постійно перевиконуються, а продукція, насамперед, відзначається якістю. Усі розуміють, що Луцький завод має перспективу і потребує поступового розширення. На зміни сподіваються, їх очікують.
Щоправда, зміни, яких очікували заводчани, стали не такими вже й бажаними. Луцький ремонтний завод входить в епоху хрущовських реформ.
Четверта сесія Верховної Ради Української РСР відіграє ключову роль у подальшому поступі підприємства. Приймається Закон «Про вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР», а з ним постає нова система – раднаргоспів. У своїх заявах вище партійне керівництво постійно наголошує: «Система вертикального централізованого управління ліквідована, підприємствам надаватиметься більша самостійність». Чергова казка, в яку усі роблять вигляд, що повірили. У грудні 58-го така «самостійність» чекала і на Луцький ремонтний завод. Його переводять у підпорядкування Управління загального машинобудування Львівського раднаргоспу. Адміністративний прес новостворених раднаргоспів виявляється не менш обтяжливим для підприємств, аніж регулювання колишніх міністерств.
3 вересня 1959 року – нова віха у розвитку луцького заводу. З цього дня він стає машинобудівним. Відразу змінюється і спеціалізація. Відтепер на заводі починають виготовляти кузови, автокрамниці, авторефрежератори та вироби спеціального призначення. Розпочинається нова семирічка. Виконання поставлених планів малоймовірне, однак доповіді в центр незмінні: «Усе можливо». Початок же роботи заводу вносить свої корективи. Існуючі потужності просто не дозволяють випускати продукцію за планом. Навіть діюче обладнання використовується лише частково. Вирішення проблеми знаходять відразу – створити як основні так і допоміжні цехи. Починається і підбір кваліфікованих кадрів.
Форсовані методи для всіх звичні. Накази «зверху» не обговорюються і виконуються оперативно. Уже традиційно про можливі проблеми та недопрацювання вирішено подумати пізніше, після здачі об’єктів. Проведена реконструкція дозволяє майже в 10 разів збільшити виробничі площі – від майже 2,5 тисяч квадратних метрів у 59-му, до більш ніж 23,5 тисяч у 65-му році. Чиновники знову доводять, що в Радянському Союзі немає нічого неможливого. Головне – чіткий наказ.
Луцький машинобудівний починає набирати обертів. Лише протягом 1960 року на заводі освоєно випуск семи нових виробів. Із поступовим збільшенням площ розширюється і виробнича програма. Через чотири роки на заводі розпочинається випуск ремонтних майстерень і малотоннажних рефрижераторів. Швидкі темпи розвитку, як уже повелося, доволі часто призводять до виробництва насправді нікому не потрібних шедеврів. Рефрижератор, що випускається на Луцькому машинобудівному заводі, стає яскравим прикладом втілення швидких ідей. Після усіх необхідних перетворень, коли випуск рефрижераторів врешті налагоджується, віднаходяться суттєві недоліки. Внутрішній корисний об’єм вантажного відсіку навіть не має одного кубічного метра. Незграбності новому шедевру додає ще одне конструкторське вирішення. Холодильний агрегат змонтували поруч із водієм, замість пасажирського сидіння. Пояснення дається одне – для нього просто не знайшлося місця. Диво конструкторських вирішень існує неповний рік. Луцька новинка насправді не витримує критики.
Як би там не було, а перше десятиріччя Луцький завод з повним правом може внести до свого позитиву. Перехід від ремонтного заводу до машинобудівного поклав початок новому етапу розвитку. Про підприємство знають не лише в Українській РСР. До заводу державного значення він ще не дотягує, однак місцеву значимість уже переростає. У друге десятиріччя колектив Луцького машинобудівного йде впевненою ходою.
1965-й для Луцького машинобудівного заводу стає справді знаменним. Дирекція «оббиває пороги» Львівського раднаргоспу з пропозицією розмістити виробництво автомобілів саме в обласному центрі Волині, колектив же готується до їх випуску. Вище керівництво вагається недовго, Луцький машинобудівний із заслужено хорошою репутацією виявляється найкращим варіантом щодо розміщення виробництва нового вантажно– пасажирського автомобіля. Уже в січні при відділі головного конструктора створено два бюро з розробки технічної документації на автомобіль ЗАЗ-969.
Перше на Волині авто з’являється після рішення керівництва Української РСР, щодо організації на одному з діючих заводів республіки виробництва нової вантажно-пасажирської моделі, спроектованої на базі вузлів та агрегатів автомобіля «Запорожець». Розробниками нового автомобіля стали колективи Центрального автомобільного автомоторного інституту та конструкторського експериментального відділу автозаводу «Комунар» у Запоріжжі. Нова вантажно-пасажирська модель одержує індекс ЗАЗ-969В. У неї залишається багато спільного із «Запорожцем», однак це вже є принципово інше авто – як за конструкцією, так і за призначенням.
Беззаперечно знаменним для заводу стає грудень 1966 року. В цьому місяці на заводі збирають перші 50 малолітражних автомобілів ЗАЗ-969В. З їхнім випуском на Волині започатковано нову галузь машинобудування – автомобільну. 11 грудня наказом Міністра автомобільної промисловості СРСР Луцький машинобудівний завод перейменовується на автомобільний.
Наприкінці 60-х на заводі налагоджено серійний випуск автомобілів. Хоча партії невеликі, є усі сподівання на збільшення потужностей. Проблеми з’являються там, де їх ніхто не очікував. З початку виробництва автомобілів завод працює керуючись тимчасовими технічними умовами. Нормативний документ, що регламентує вимоги до виробу, задовольняє усіх, однак лише доти, доки не постає необхідність перезатвердити ціну на випущені автомобілі. Практично відразу союзний Державний комітет цін ставить вимогу надати нові розрахунки разом з уже постійними технічними умовами. До такого повороту конструкторський відділ Луцького автозаводу був готовий. Фахівці своєчасно розробляють технічні умови, відразу узгоджуючи їх з частиною основних замовників продукції. Втім, реакція з боку союзних «Сільгосптехніки», Міністерства сільського господарства та Міністерства торгівлі РРСФР, які також були визначені як основні замовники луцьких автомобілів, стає зворотною. Чиновники відмовляються погоджувати постійні технічні умови, посилаючись на випуск нібито неякісних автомобілів, що мають багато дефектів та недовговічні в експлуатації. Така позиція міністерств стає незаслуженим ударом по заводу. Його залишають в надзвичайно скрутному становищі. Фактично, автомобілі можуть випускатися за старими техумовами, але без ціни, яку гарантують затвердити лише при наявності нових технічних умов. Завод опиняється на роздоріжжі: з одного боку, є усі можливості продовжувати випускати автомобілі, з іншого – їх не можна збувати. Не сподіваючись на допомогу чиновників, керівництво автозаводу приймає рішення самотужки шукати вихід зі складного становища. До Москви їде делегація.
Початок візиту до столиці СРСР втішних результатів не дає. Чиновники передають документи з рук в руки, не підписуючи їх. На п’ятий день перебування в Москві на документах так і не з’являється жодного підпису. Ситуація стає насправді критичною. Завод не може працювати, а в центрі це нікого не хвилює.
За луцький автомобіль все ж заступилися. Борис Фіттерман, один з розробників авто, сам іде розмовляти з чиновниками. Результат стає відчутним відразу. Через два дні технічні умови погоджують у всіх відомствах. Виробництву луцьких автомобілів дають зелене світло.
З затвердженням технічної документації на Луцькому автомобільному заводі виробництво починає знову нарощуватися. 28 грудня 1971 року згідно з наказом Міністерства автомобільної промисловості СРСР ЛуАЗу визначена спеціалізація на випуск легкових автомобілів підвищеної прохідності для потреб сільського господарства та авто спеціального призначення. У зв’язку з цим рішенням на заводі без зупинки конвеєра здійснюється передача виробництва автокрамниць, ремонтних майстерень та усіх інших виробів на спеціалізовані підприємства. Найважче ЛуАЗу розпрощатися із польовими авіаремонтними майстернями. Оскільки це вироби військового призначення для обслуговування винищувачів СУ-7Б, ніхто з директорів не хоче брати на себе відповідальність за виготовлення цих комплексів. Після довготривалих пошуків, врешті досягнуто домовленостей з одним з підприємств Саратовської області.
На Луцькому автозаводі проводиться реконструкція, після чого розпочинають випуск автомобілів моделі ЗАЗ-969. Колісна формула 4\\4, коли всі колеса ведучі, стає справжнім проривом у вітчизняному автомобілебудуванні. Модель ЗАЗ-969 стає єдиною в Союзі, що має привід на передні колеса. Новий луцький автомобіль користується попитом на теренах СРСР.
Третє десятиріччя в історії Луцького автомобільного заводу є беззаперечно одним з кращих періодів роботи підприємства. Виробництво набирає своєї оптимальної форми, луцький позашляховик визнається не лиши в Радянському Союзі, а й за кордоном. З конвеєра сходить 100-тисячний автомобіль. Колективу є справді що святкувати, його роботу, врешті, належно оцінили. До людей приходить впевненість у завтрашньому дні, а з нею і бажання працювати ще краще.
Початок 1975 року – автозавод входить до складу новоствореного об’єднання з головним підприємством у Запоріжжі – автомобільним заводом «Комунар». Цього ж року розпочинається уже серійний випуск автомобілів ЛуАЗ-967М. Третя модифікація луцького авто цілком задовольняє патріотичні почуття лучан, їй надано назву безпосередньо заводу-виробника. В народі «Ашка» зовні мало чим відрізняється від попередньої моделі ЗАЗ, однак багато вузлів і деталей у ній зроблено на значно вищому інженерному рівні. Беззаперечним плюсом є і заміна 30-ти сильного двигуна на 40-сильний. Ходові та експлуатаційні якості автомобіля значно покращуються.
Конструкторське бюро на досягнутому не зупиняється. Триває розробка принципово нової, четвертої, моделі. 10 серпня 1976 року видається Розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про реконструкцію ЛуАЗу на випуск 50-ти тисяч автомобілів на рік». На місцях розуміють, що виконати поставлені завдання без відповідних вкладень з боку держави буде практично неможливо, однак заперечувати рішенням «зверху» ніхто не збирається. Там же вважають, що вкладати кошти в об’єкт стратегічного значення, який знаходиться на західному кордоні УРСР і СРСР, недоцільно. Рішення фактично залишається на папері.
Якщо не кількістю випущених автомобілів, то, принаймні, їх якістю Луцький автозавод відзначається. У 1979 році на виробництво поставлено нову модель – ЛуАЗ-969М, яка вигідно відрізняється від своїх попередників як зовнішньо, так і рядом технічних вдосконалень.
Ще до свого серійного випуску автомобіль одержує високу оцінку на ВДНГ. В 1978 році на Міжнародному автосалоні в італійському місті Турині луцька малолітражка входить в десятку кращих, у липні ж 1979-го на міжнародній виставці в Чехословаччині – відзначена золотою медаллю. ЛуАЗ-969М стає своєрідною візитною карткою радянського автомобілебудування. Покладені на нього надії автомобіль виправдовує сповна. На виставках в Бельгії, Греції, Польщі, Болгарії, Угорщині він скрізь отримує позитивні оцінки.
Популярність луцького позашляховика зростає щодня. Йому знаходять застосування не лише в сільському господарстві, а й в геологорозвідці та на лісорозробках. Модернізована модель виділяється серед авто такого ж класу насамперед високою прохідністю. ЛуАЗ – 969М залишається єдиним повнопривідним автомобілем в Союзі.
На початку 80-х на луцький автомобіль починають рівнятися на усіх автомобільних заводах СРСР. Всесоюзний журнал «За рулем» проводить порівняння конструктивних особливостей і параметрів автомобілів, які випускає вітчизняна промисловість, насамперед тих, що призначені для використання в сільській місцевості: ЛуАЗ-969М, «Москвич-21406», «Нива», ВАЗ-2121 та УАЗ-469В. Журнал обирає двадцять показників, які найчастіше зустрічаються у відгуках читачів, і визначають найважливіші технічні якості автомобілів. У підсумку, у своєрідному двадцятиборстві саме луцький автомобіль і визнається найкращим.
24 вересня 1982 року трудовий колектив заводу відзначає своєрідний ювілей: з конвеєра сходить 100-тисячний автомобіль. Напередодні підраховують, в разі ритмічної роботи заводу ювілейний автомобіль буде виготовлено наприкінці вересня. Тоді ж серед дільниць, бригад, цехів основного та допоміжного виробництв розгортаються змагання за право брати участь у його складанні. У липні стає відомо, що «ювіляра» буде випущено 27 вересня. Ця дата не влаштовує автозаводчан. У колективі вирішено виготовити 100-тисячний автомобіль напередодні професійного свята – Дня машинобудівника. За два місяці, що залишається, працівники беруть на себе зобов’язання виготовити додатково стільки автомобілів, скільки необхідно, щоб виграти один день. На заводі робота не припиняється. Люди працюють по дванадцять годин на добу. П’ятниця 24 вересня стає насправді святковим днем для заводчан. Їхні намагання були не даремні. 100-тисячну «Волинянку» виготовляють вчасно. Про цю подію в історії заводу можна дізнатися практично з усіх газет. В тижневику «Автомобіліст» йдеться: «Після перевірки всіх вузлів і систем на стендах обкатки працівники відділу технічного контролю ставлять всюдиходу оцінку «відмінно».
В п’ятницю о 16:00 під звуки маршу виїжджає з цеху один з найкращих водіїв автозаводу. Григорій Пасічник передає ключі від ювілейного автомобіля Мірхазану Мехралієву, який прибув у Луцьк з Азербайджану. Саме в цю братню республіку відправиться іменинник, щоб довго і надійно служити сільським трудівникам». Для заводчан це була справді перемога. Колективу Луцького автомобільного заводу вручають перехідний Червоний прапор за перемогу в соціалістичному змаганні серед підприємств об’єднання.
Широке визнання луцьких автомобілів, перехід 100-тисячного рубежу у їх виготовленні стали фактично утвердженням заводу як одного з лідерів вітчизняного автомобілебудування. Перспективи для ЛуАЗу вимальовуються райдужні. До того ж у квітні 1983 року перші автомобілі йдуть на експорт. Про Луцький автомобільний завод знають, його продукцію цінують. Усі починають говорити про реальні перспективи розвитку у те, що справи можуть погіршитися, ніхто не вірить.
З середини 80-х завод не припиняє нарощувати обсяги виробництва. Поряд з належним виконанням виробничих програм поза увагою керівництва підприємства не залишається і соціальна сфера. Протягом 1988-1989 років для працівників збудовано сімдесят квартир і два гуртожитки. Увагу до місцевого автомобілевиробника виявляють і іноземні компанії.
У березні підприємство відвідують делегації американської фірми «Крайслер» та швейцарської «Іпатко» - підписані договори про співпрацю. 1990 рік стає вдалим для ЛуАЗу, зібрано найбільше в історії автомобілів – 16500 одиниць. Через два роки наказом генерального директора ВО «АвтоЗАЗ» Луцький автомобільний завод виводять зі складу об’єднання. У відповідності з наказом ФДМУ № 50-Ам від 28 грудня 1995 року завод перетворено із державного підприємства на Відкрите акціонерне товариство "Луцький автомобільний завод" (ВАТ "ЛуАЗ"). Статутний фонд складає 18999540 гривень.
Однак про звершення підприємства лишалося лише згадувати. Завод переживає найважчі часи в своїй історії. Різкий спад виробництва, зростаюча заборгованість по зарплатні стали реаліями в минулому потужного підприємства. У 1995 році у те, що Луцький автомобільний завод зможе «піднятися з колін», вірили лише оптимісти, і ті сподівалися на диво. Іншої думки був новопризначений директор Володимир Гунчик, який разом з працівниками заводу, наперекір усім прогнозам, взялися довести протилежне. Справжньою несподіванкою стала презентація у 1996 році інвестиційної програми розвитку ВАТ «Луцький автомобільний завод». Керівництво області, фінансисти та банкіри з іронією сприйняли майбутні плани, яким амбіційності не бракувало. І як тоді можна було повірити директору заводу, який говорив про продаж 81-го відсотка акцій стратегічному інвестору, який бачив виробництво на ЛуАЗі нових автомобілів європейського зразка – і про все це розповідав в холодній заводській їдальні, яка навіть не опалювалась!
Така невизначеність тривала до 2000 року, який ВАТ "ЛуАЗ" зустрів з надією на краще. У лютому була укладена угода з концерном "Укрпромінвест" на складання автомобілів ВАЗ у Луцьку. 14 квітня відбувся комерційний конкурс з продажу 81,12% акцій товариства. Переможцем у цьому конкурсі став концерн "Укрпромінвест". Настав новий етап в історії заводу.
Розпочалося великовузлове складання автомобілів ВАЗ-21093 і УАЗ різних модифікацій, вдалося відновити випуск власної продукції - автомобілів ЛуАЗ. У 2000 році складено 2250 автомобілів ВАЗ-21093, 150 автомобілів ЛуАЗ, 648 автомобілів УАЗ.
У 2001 році продовжено освоєння складання додаткових моделей автомобілів ВАЗ-21099, ВАЗ-2107, ВАЗ-2104, ВАЗ-23213 "Нива", УАЗ-3160. Всього їх було зібрано майже 6 тисяч штук. Цього ж року керівництво заводу приймає рішення зупинити виробництво автомобілів ЛуАЗ-1302 і ЛуАЗ-13021 як морально застарілих.
У 2002 році підприємство продовжує нарощувати темпи виробництва, з головного конвеєра заводу зійшло більше 13 тисяч автомобілів ВАЗ, УАЗ, ІЖ, КІА різних моделей.
2003-2004 роки сміливо можна назвати періодом випробувань. В цей час автозаводці захищають підприємство уже від «держави».
Власне, початок 2003 року для ЛуАЗу був обнадійливим – у квітні з нового конвеєра зійшов 25-тисячний ВАЗ, у травні на Київському автосалоні були представлені нові автомобілі ЛуАЗ-1301, ЛуАЗ-1301-08 (санітарний). Впевненість у майбутньому у автозаводчан підкріплювала і розроблена інвестиційна програма, яка реально виводила Луцький автозавод на якісно інший рівень розвитку, і яка, як згодом з’ясувалося, стала причиною нової «політично-економічної війни».
17 вересня 2003 року Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив інвестиційну програму ЛуАЗу, якою передбачалося створення нового сучасного автомобільного заводу по виготовленню до 70 тисяч автомобілів на рік. Однак через два тижні, 1 жовтня цього ж року, Указом Президента дана постанова уряду скасовується. Офіційна версія – інвестпрограма ЛуАЗу, зрештою, як і тодішній закон "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні", не відповідали вимогам СОТ. Таке рішення мало ефект «вибуху»: на ЛуАЗі зупиняється виробництво, під загрозою опинилося саме існування заводу і доля майже тисячі його працівників.
Вже 18 листопада 2003 року виходить Указ Президента "Про заходи щодо прискорення вступу України до СОТ", згідно з яким уряд мав припинити затвердження інвестпрограм автовиробників до того часу, поки відповідне законодавство України буде приведено у відповідність з нормами СОТ. Втім, як згодом з’ясувалося, це не передбачало «гру за рівними правилами» серед автомобілевиробників.
Трудовий колектив Луцького автомобільного заводу пише звернення до Президента України Лерніда Кучми з проханням прийняти позитивне рішення в затвердженні Інвестиційної програми підприємства. Автомобілебудівники вважали, що у цьому питанні керівника держави ввели в оману "недобросовісною підтасовкою окремих цифр".
У жовтні виробництво на ВАТ "Луцький автомобільний завод" двічі зупинялося – з 6 по 8 та з 20 по 23 жовтня. Формальною причиною зупинки підприємства стала непоставка машинокомплектів для складання російських автомобілів ВАЗ. За період простоювання виробництва було недоотримано товарної продукції більш як на 8 мільйонів гривень, що зумовило збитки у розмірі 280 тисяч.
Після скасування постанови Кабміну закордонні партнери ЛуАЗу знаходилися у стані невизначеності, чекаючи, коли буде усунуто це прикре непорозуміння. Це і позначилося на регулярності поставок комплектуючих на луцьке підприємство.
Проте частина іноземних партнерів заявила про підтримку ЛуАЗу та його інвестиційної програми. Зокрема, про це повідомив президент японської автомобілебудівної компанії "Ісудзу Моторс" Йошинорі Іда у своєму листі на ім\’я Президента України Леоніда Кучми.
Японська компанія не обмежилася моральною підтримкою луцького підприємства. Незважаючи на призупинення інвестпрограми ЛуАЗу, на завод було відвантажено перші комплектуючі, які мали використовуватися для складання автобусів в рамках реалізації інвестпрограми.
Негаразди з інвестиційною програмою стали для ЛуАЗу лише початком проблем. Волинські податківці вирішили «довести свою профпридатність» на прикладі Луцького автомобільного заводу. З боку співробітників податкової адміністрації починають лунати звинувачення про виявлені порушення податкового законодавства. В свою чергу, колектив ВАТ «ЛуАЗ», обурений подібними заявами, звернувся до прокуратури з вимогою «...покласти край самоуправству фіскальних органів, які паралізують роботу підприємства». Починається відкрите протистояння ЛуАЗу і Податкової адміністрації. Перевірки підприємства не припиняються. Податківці наголошують на нібито знайдених порушеннях, при цьому не підтверджуючи свої слова фактами. Один з прикладів такого протистояння: ЛуАЗ щоденно звертається з листами на адресу податкової з проханням надати довідку про стан експортного (бюджетного) відшкодування з податку на додану вартість, яка необхідна заводу для розмитнення комплектуючих для автомобілів, а податківці без будь-яких пояснень встановлюють місячний термін (раніше такий документ видавався на другий день після подання заявки). Головний конвеєр декілька днів "задихається" від нестачі комплектуючих. І в кінцевому результаті на заводі виходить наказ про зупинку виробництва з 26 грудня 2003 року.
 Незважаючи на триваючі перевірки, 2004 рік став роком подальшого розширення асортименту продукції ВАТ "Луцький автомобільний завод". 23 січня випущено 30-тисячний ВАЗ (через чотири місяці з конвеєра зійшов 45-тисячний ВАЗ). На початку лютого була зібрана на головному конвеєрі ЛуАЗу перша партія з 55-ти вантажних автомобілів Hyundai HD 65 з машинокомплектів добре відомої південнокорейської фірми “Hyundai Motors Company”.
Справжньою перемогою автозаводців стали рішення судів, які, фактично, «поставили волинських податківців, з їхніми претензіями на адресу ЛуАЗу, на місце». Апеляційний суд Волинської області задовільнив скаргу тоді ще генерального директора ВАТ "Луцький автомобільний завод" Володимира Гунчика про неправомірність порушення Державною податковою адміністрацією у Волинській області кримінальної справи проти керівників ЛуАЗу за звинуваченням в ухиленні від сплати податків. Рішення набуло чинності з моменту його оголошення суддями 6 липня 2004 року.
Це була друга судова справа, яку виграв ЛуАЗ у податківців. До цього, 6 травня цього ж року, Луцький міський суд визнав незаконним порушення проти керівництва заводу кримінальної справи за статтею 212, ч. 3 Кримінального кодексу України.
Зняття ЛуАЗу з податкової застави дозволило заводу не тільки відновити нормальну роботу, якій заважали постійні перевірки податківців, а й повернути довіру ділових партнерів та інвесторів. Господарський суд Волині відмінив рішення Державної податкової адміністрації з приводу всіх донарахувань податків за актами перевірки ВАТ "Луцький автомобільний завод" і визнав незаконними підстави, що лягли в основу звинувачень на адресу заводу з боку ДПА. Розгляд цієї справи став наслідком судового позову ВАТ "Луцький автомобільний завод" до Державної податкової адміністрації. Таким чином, рішення суду поставило крапку у довгій серії звинувачень на адресу керівників Луцького автомобільного заводу з боку Державної податкової адміністрації у Волинській області.
Підприємство повертається до ритмічної роботи, і з серпня луцькі автомобілевиробники почали складання автомобілів «Нива».
«Політика подвійних стандартів» у відношенні до Луцького автомобільного заводу, була продемонстрована на державному рівні 8 жовтня 2004 року. Попри те, що керівництво держави на словах розповідало про створення рівних умов для всіх підприємств автомобілебудівної галузі, на практиці все було інакше. Кабінет Міністрів затверджує інвестиційну програму Кременчуцького автоскладального заводу. Ні в кого не виникло жодних заперечень, незважаючи навіть на те, що інвестиційна програма Кременчуцького автоскладального заводу була дуже схожою на інвестпрограму ЛуАЗу. Луцький автомобільний завод лишився єдиним виробником, що, маючи інвестпрограму, не користувався нею. Така несправедливість змушує автозаводчан знову написати звернення до Президента.
Не побачивши жодної реакції, представники Луцького автозаводу розпочали пікетування Адміністрації Президента з єдиною до нього вимогою – відмінити Указ про скасування інвестиційної програми виробництва вантажних автомобілів та автобусів на ВАТ "ЛуАЗ". Луазівці знаходять розуміння і підтримку у своїх колег з ВАТ "Черкаський автобус", які спільно з лучанами також мали працювати в рамках цієї інвестпрограми. Загалом, більше 100 працівників Луцького автомобільного заводу та "Черкаського автобуса" пікетували Адміністрацію Президента, вимагаючи відновлення інвестиційної програми ЛуАЗу.
Лише 9 листопада Леонід Кучма підписав Указ № 1381/2004, згідно з яким було відновлено інвестиційну програму Луцького автомобільного заводу. Відповідно до документа Указ Президента України від 1 жовтня 2003 року №1132/2003 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2004 року №1473" визнається таким, що втратив чинність.
Чергова нелегка перемога, яка принесла автозаводцям не лише полегшення, а й впевненість у завтрашньому дні.
16 листопада на заводі нове досягнення – з конвеєра зійшов 50-тисячний ВАЗ.
Власне, для працівників Луцького автомобільного, як і для більшості мешканців України, випробування у 2004 році тільки починалися. «Помаранчева революція» внесла свої корективи. Відразу після оголошення попередніх результатів другого туру президентських перегонів автозаводці, як і десятки мільйонів чесних українців, не схотіли миритися з такою грубою фальсифікацією і наругою над своїми виборчими правами. З самого ранку, 22 листопада, майдан Незалежності столиці України почали заповнювати тисячі людей. Серед них з першого дня і до «відбою» майже 300 автозаводців стали активними учасниками «Помаранчевої революції». «ЛуАЗу - ТАК! ЮЩЕНКО - НАШ ПРЕЗИДЕНТ!" - такий 20-метровий помаранчевий транспарант з\’явився на фасаді адмінкорпусу Луцького автозаводу, і його зняли лише після остаточної перемоги.
Загалом, цей непростий і насичений різноманітними подіями рік працівники Луцького автомобільного заводу завершили з піднятою головою.
Обсяги виробництва динамічно зростають. Якщо за 2003 рік в порівняльних цінах вироблено продукції на 220 млн.грн., то в 2004 році цей показник зріс майже вдвічі і склав 446,3 млн.грн.
В 2003 році український ринок отримав 11435, а в 2004-му – 22638 автомобілів різних марок (ВАЗ, УАЗ, HYUNDAI, ISUZU).
У 2003 році підприємство покрило збитки попередніх років на 13,3 млн.грн., а в наступному отримало 2962 тис.грн. прибутків. У першому півріччі 2005 року заводом задекларовано 5060 тис.грн. прибутків.
Поряд зі зростанням обсягів виробництва значно зросли відрахування до бюджетів усіх рівнів.
Незважаючи на такі досягнення ніхто на заводі не дозволив собі відпочивати, попереду стояли ще більш грандіозні завдання, які необхідно було виконувати – залучення інвестиційних ресурсів для розширення і модернізації виробничих потужностей, збільшення номенклатури продукції, освоєння нових ринків збуту, створення ефективно діючої торгівельно-сервісної мережі.
За підсумками фінансово-економічної діяльності 2004 року Луцький автомобільний завод зайняв лідируючу позицію у рейтингу “ТОП-100. Кращі компанії України”, який визначається загальнодержавними аналітичним виданням «Інвест-Газетою». Значний поступ ЛуАЗу, продемонстрований у 2004-му році, фактично дав старт до закріплення позицій у 2005 році.
18 січня Кабінет Міністрів України врешті затверджує Постановою розширену інвестиційну програму виробництва автомобілів ВАТ «Луцький автомобільний завод», яка передбачає доповнення номенклатури продукції легковими автомобілями, а також збільшення прогнозних показників виробництва автобусів і вантажівок. Передбачено, що в разі реалізації інвестпрограми, яка розрахована до 2008 року, на Луцькому автозаводі проводитиметься реконструкція наявних виробничих потужностей і введення в експлуатацію нових.
Уже в лютому було створено корпорацію «Богдан». ВАТ “Луцький автомобільний завод” виступив одним з її співзасновників. Бізнес-планом даного проекту передбачена організація на виробничих площах автозаводу в Луцьку випуску автобусів “Богдан” середнього і великого класу.
В червні 2005 року рада директорів Корпорації «Богдан» прийняла рішення про переміщення виробництв: автомобільного з Луцька в Черкаси та автобусного з Черкас до Луцька. На виконання запланованого була розроблена стратегія впровадження автобусної програми на луцькому майданчику ВАТ «ЛуАЗ», яку розділили на два етапи.
Реалізація першого етапу автобусної програми передбачала створення на площах автомобільного заводу в Луцьку зварювального, фарбувального, складального виробництв для середніх, великих, надвеликих автобусів, а також тролейбусів.
Для сприяння виконанню запланованого та налагодження координації з місцевими органами виконавчої та самоврядної влади 23 червня 2005 року підписано Меморандум про співпрацю між Волинською обласною державною адміністрацією, Луцькою міською радою і корпорацією “Богдан”. Його реалізація дозволить довести річний рівень виробництва до 1,5 млрд. гривень та значно збільшити бюджетні надходження. Розширення виробничої інфраструктури підприємства супроводжуватиметься розвитком систем енергопостачання, комунікацій, транспорту і житлового будівництва в інтересах жителів міста і регіону.
Загалом, 2005 рік для Луцького автомобільного заводу можна без перебільшення назвати новим етапом розвитку – це і початок крупновузлового складання нової моделі сімейства ВАЗ – ВАЗ-2110, яку вперше винесли за межі заводу в Тольятті, це і присвоєння ЛуАЗу кредитного рейтингу «uaBBB-», це і вручення міжнародного сертифікату системи менеджменту якості ISO 9001 : 2000, що є гарантією беззаперечної якості продукції, яку випускають на підприємстві, це і налагодження крупновузлового складання автомобілів КІА та Hyundai. Врешті, півстолітній ювілей, який відзначили автозаводці, став зайвим підтвердженням потенціалу та можливостей ЛуАЗу.
Втім, незважаючи на досягнуте, усі розуміють, що 2005 рік став лише першим кроком до подальших звершень. Наступні роки прогнозовано стануть ще більш напруженими і самозаспокоюватися надто рано. Уся робота – ще попереду!
6 квітня на Луцькому автомобільному заводі, який входить до складу Корпорації «Богдан», відбулася презентація автобусної програми, що ознаменувала собою закінчення першого етапу. За неповних одинадцять місяців – з червня 2005 по квітень 2006 року – на виробничих площах луцького проммайданчика створено виробничі потужності, які дозволяють випускати до 1,5 тисячі середніх, великих, надвеликих автобусів та тролейбусів на рік різних модифікацій: А-144, А-145, А-231 та Е-231(тролейбус). Інвестиції на впровадження першого етапу автобусної програми склали більше 40 мільйонів гривень. Реалізація запланованого дозволила додатково створити на луцькому проммайданчику близько 300 робочих місць, розширити номенклатуру виробництва.
Автобусна програма, що впроваджується у Луцьку, відіграла значну роль в економічному зростанні регіону вцілому, адже для її реалізації були залучені і підрядні організації, і постачальники, і виробники обладнання. Загалом з 40 мільйонів гривень, що були інвестовані на реалізацію першого етапу, – до 30 мільйонів гривень освоїли саме волинські бізнесові структури.
Завершити реалізацію другого етапу автобусної програми на луцькому виробничому майданчику ВАТ «ЛуАЗ» заплановано на жовтень 2007 року. Інвестиції становитимуть близько 70 мільйонів у.о. В реалізації другого етапу програми братимуть участь світові лідери виробництва фарбувального і складального обладнання. На луцькому проммайданчику буде створено до 70 тисяч кв. м. критих виробничих площ, виробничі потужності нарощуватимуться ще до 4,7 тисяч автобусів: від малих до надвеликих, а також тролейбусів. Реалізації другого етапу автобусної програми дасть можливість довести чисельність працюючих на підприємстві майже до 4 тисяч чоловік.
Протягом 2005-2008 років, згідно з програмою розвитку ВАТ «ЛуАЗ», крім створення потужностей з виробництва автобусів та тролейбусів у Луцьку, будуть створені потужності з виробництва легкових та вантажних автомобілів у Черкасах. Вихід на максимальні потужності дозволить випускати близько 146 тисяч легковиків, 15 тисяч вантажівок та 6 тисяч автобусів і тролейбусів. Кількість працюючих зросте до 9 тисяч чоловік, рівень середньої зарплатні збільшиться вдвічі. В комплексі, це дозволить суттєво поліпшити і ситуацію з підготовкою спеціалістів у середніх і вищих навчальних закладах, підняти рівень їхньої підготовки і забезпечити робочими місцями. Програма розвитку ВАТ «ЛуАЗ» є невід’ємною частиною програм розвитку Луцька та Черкас, Волинської і Черкаської областей.
На загальних позачергових зборах акціонерів ВАТ «Луцький автомобільний завод» одноголосно прийнято рішення про зміну назви товариства на ВАТ «Автомобільний завод «Богдан». Насамперед, зміна назви Луцького автомобільного заводу пов’язана зі значним розширенням географії присутності майданчиків підприємства по всій території України. Неабияку роль у прийнятті цього рішення також відіграла необхідність капіталізації бренду «Богдан». Зміна назви автомобільного заводу не матиме жодних наслідків для акціонерів підприємства, його ділових партнерів, кредиторів та працівників.
У відповідності з затвердженим рішенням про перейменування, на зборах були внесені зміни та доповнення до Статутів Товариства, Дочірніх підприємств, Положень про Наглядову раду, госпрозрахункових підрозділів; затверджені Положення про Раду директорів Товариства, ревізійну комісію, регламенту загальних зборів акціонерів, а також створені дочірні підприємства та госпрозрахункові підрозділи ВАТ «Автомобільний завод «Богдан».
Славний бренд «ЛуАЗ» залишається в історії як такий, що дозволив створити платформу для подальшого розвитку бренду «Богдан». 


Останні додані оголошення

CHEVROLET Niva Нива Шевроле
Оголошення №:44263
14.01.18
CHEVROLET Niva Нива Шевроле
Регіон:Тернопіль
Рік випуску:1992 р.
Об'єм двигуна:0.00 л.
Ціна:220$
Детальніше...
ВАЗ 2106
Оголошення №:44262
13.01.18
ВАЗ 2106
Регіон:Івано-Франківськ
Рік випуску:1982 р.
Об'єм двигуна:1.50 л.
Ціна:950$
Детальніше...
ВАЗ 2106
Оголошення №:44261
12.01.18
ВАЗ 2106
Регіон:Ужгород
Рік випуску:1986 р.
Об'єм двигуна:3.00 л.
Ціна:1 200$
Детальніше...
MITSUBISHI Pajero
Оголошення №:44260
11.01.18
MITSUBISHI Pajero
Регіон:Львів
Рік випуску:1995 р.
Об'єм двигуна:2.50 л.
Ціна:2 800$
Детальніше...
ГАЗ  5312
Оголошення №:44259
10.01.18
ГАЗ 5312
Регіон:Хмельницький
Рік випуску:1990 р.
Об'єм двигуна:0.00 л.
Ціна:3 000$
Детальніше...
SKODA Octavia A5
Оголошення №:44258
09.01.18
SKODA Octavia A5
Регіон:Львів
Рік випуску:2006 р.
Об'єм двигуна:2.00 л.
Ціна:8 300$
Детальніше...
SKODA Fabia
Оголошення №:44255
04.01.18
SKODA Fabia
Регіон:Львів
Рік випуску:2013 р.
Об'єм двигуна:1.20 л.
Ціна:7 600$
Детальніше...
VOLKSWAGEN Tiguan SE
Оголошення №:44254
03.01.18
VOLKSWAGEN Tiguan SE
Регіон:Львів
Рік випуску:2016 р.
Об'єм двигуна:2.00 л.
Ціна:20 500$
Детальніше...
TOYOTA Corolla
Оголошення №:44253
28.12.17
TOYOTA Corolla
Регіон:Львів
Рік випуску:2010 р.
Об'єм двигуна:1.60 л.
Ціна:12 500$
Детальніше...

Каталог авто

ACURA ACURA (64) ALFA ROMEO ALFA ROMEO (57) ASIA ASIA (8) ASTON MARTIN ASTON MARTIN (4) AUDI AUDI (671) BENTLEY BENTLEY (8) BMW BMW (706) BUGATTI BUGATTI (1) BUICK BUICK (2) BYD BYD (12) CADILLAC CADILLAC (20) CHANA CHANA (8) CHERY CHERY (237) CHEVROLET CHEVROLET (531) CHRYSLER CHRYSLER (44) CITROEN CITROEN (300) DACIA DACIA (111) DADI DADI (18) DAEWOO DAEWOO (762) DAF DAF (74) DAIHATSU DAIHATSU (13) DODGE DODGE (60) DONG FENG DONG FENG (14) FAW FAW (19) FERRARI FERRARI (5) FIAT FIAT (561) FORD FORD (1152) FOTON FOTON (14) GEELY GEELY (100) GMC GMC (12) GREAT WALL GREAT WALL (23) HONDA HONDA (336) HUMMER HUMMER (11) HYUNDAI HYUNDAI (499) I-VAN I-VAN (11) IFA IFA (14) IKARUS IKARUS (13) INFINITI INFINITI (31) ISUZU ISUZU (42) IVECO IVECO (208) JAC JAC (18) JAGUAR JAGUAR (6) JEEP JEEP (42) KAWASAKI KAWASAKI (7) KIA KIA (316) LANCIA LANCIA (11) LAND ROVER LAND ROVER (38) LDV LDV (14) LEXUS LEXUS (120) LIFAN LIFAN (13) LINCOLN LINCOLN (13) LOTUS LOTUS (1) MAN MAN (114) MASERATI MASERATI (1) MAZDA MAZDA (450) MERCEDES MERCEDES (1827) MERCEDES-TRUCKS MERCEDES-TRUCKS (47) MERCURY MERCURY (2) MINI MINI (5) MITSUBISHI MITSUBISHI (662) NISSAN NISSAN (456) OPEL OPEL (1393) PEUGEOT PEUGEOT (535) PLYMOUTH PLYMOUTH (1) PONTIAC PONTIAC (7) PORSCHE PORSCHE (25) RAF RAF (13) RENAULT RENAULT (978) ROLLS-ROYCE ROLLS-ROYCE (2) ROVER ROVER (28) SAAB SAAB (10) SAMAND SAMAND (8) SAMSUNG SAMSUNG (2) SCANIA SCANIA (35) SCION SCION (4) SEAT SEAT (146) SHAOLIN SHAOLIN (7) SKODA SKODA (498) SMART SMART (29) SOUEAST SOUEAST (1) SSANG YONG SSANG YONG (62) SUBARU SUBARU (177) SUZUKI SUZUKI (141) TATA TATA (25) TOYOTA TOYOTA (607) VOLKSWAGEN VOLKSWAGEN (2291) VOLVO VOLVO (120) WARTBURG WARTBURG (16) YAMAHA YAMAHA (24) ZASTAVA ZASTAVA (1) ZHONGXING (ZX) ZHONGXING (ZX) (3) АВТОБУС АВТОБУС (28) БАЗ БАЗ (50) БОГДАН БОГДАН (98) ВАЗ ВАЗ (3748) ГАЗ ГАЗ (864) ЕКСКАВАТОР ЕКСКАВАТОР (36) ЗАЗ ЗАЗ (492) ЗИЛ ЗИЛ (296) ИЖ ИЖ (55) ІНШІ ІНШІ (147) КАМАЗ КАМАЗ (282) КАТЕР КАТЕР (14) КВАДРОЦИКЛ КВАДРОЦИКЛ (16) КРАЗ КРАЗ (69) КРАН КРАН (100) ЛАЗ ЛАЗ (14) ЛУАЗ ЛУАЗ (34) МАЗ МАЗ (180) МОСКВИЧ МОСКВИЧ (188) МОТОРОЛЛЕР МОТОРОЛЛЕР (21) МОТОЦИКЛ МОТОЦИКЛ (136) НАВАНТАЖУВАЧ НАВАНТАЖУВАЧ (50) ПАЗ ПАЗ (65) ПРИЧІП ПРИЧІП (392) СКУТЕР СКУТЕР (68) СПЕЦТЕХНІКА СПЕЦТЕХНІКА (542) ТРАКТОР ТРАКТОР (314) УАЗ УАЗ (120) УРАЛ УРАЛ (59) ЮМЗ ЮМЗ (65) ЯВА ЯВА (39)

Для рекламодавців | Статьи партнёров
АвтоПоиск - подержанные авто. Атвобазар. Продажа авто Rambler's Top100 Львівський Volkswagen Клуб